П р и н ц и п м е т о д у. Метод грунтується на вилученні з ґрунту обмінного калію 1 н розчином уксуснокислого амонію (рН 7,0) при співвідношенні ґрунт-розчин = 1:10 і годинному збовтуванні на ротаторі.
Х і д а н а л і з у
1. На технохімічній вазі зважують 5 г повітряно-сухого ґрунту, просіяного через сито з отворами діаметром 1 мм.
2. Наважку ґрунту поміщують у плоскодонну колбу ємкістю 100 мл і додають 50 мл 1 н розчину уксуснокислого амонію.
3. Колбу закривають пробкою і збовтують на ротаторі протягом однієї години.
4. Після збовтування ґрунтову суспензію фільтрують через складчастий фільтр (синю стрічку); перші, мутні порції фільтрату (15-20 мл) відкидають.
5. У прозорому фільтраті визначають калій на полум’яному фотометрі.
Для визначення калію в ґрунтових витяжках широко використовують полум’яні фотометри наступних моделей: Цейсс (ГДР), ГП-21 або ГП-21б, ФПФ-58, ПФМ МУ.
Точність визначення калію залежить від ретельності приготування стандартних розчинів і побудови каліброваного графіка.
Приготування стандартних розчинів
З р а з к о в и й р о з ч и н: 1,583 г перекристалізованого КС1 розчиняють дистильованою водою в мірній колбі ємкістю 1 л. Об’єм розчину доводять водою до мітки. У 1 мл приготовленого розчину повинно утримуватися 1 мг К2О. У мірні колби ємкістю 250 мл поміщують зразковий розчин у наступній кількості: 0,5; ,1,0; 2,5; 5; 7,5; 10; 15; 20; 25 мл і доводять 1 н розчином уксуснокислого амонію до мітки. Концентрація калію К2О в колбах у перерахунку на 1 л буде відповідати 2, 4, 10, 20, 30, 40, 60, 80, 100 мг.
До початку перегляду зразкових розчинів на полум’яному фотометрі спочатку проводять «стомлення» фотоелемента. Для цього під розпилювач на 10 хв підставляють стаканчик з розчином хлористого калію (100 мг К2О на 1 л). Після «стомлення» фотоелемента вводять у полум’я дистильовану воду, установлюють шкалу гальванометра в нульове положення. Потім послідовно вводять у полум’я приладу зразкові розчини, починаючи з найменшої концентрації. Глибина занурення усмоктувальної трубки в розчин – 15—20 мм.
Для кожного розчину записують покази гальванометра і на їхній основі будують графік. На осі абсцис відкладають значення концентрації калію (К2О, мг/л), на осі ординат — відповідні відрахунки гальванометра. По крапках, отриманим при перетинанні показань гальванометра і шкали концентрацій зразкових розчинів, будують калібровану криву, що в основній своїй частині представляє пряму лінію з невеликими вигинами при найменших і найбільших концентраціях.
Випробувані розчини переглядають на полум’яному фотометрі, як і зразкові розчини. Через кожні 20 визначень випробуваних розчинів перевіряють роботу приладу по зразкових розчинах (звичайно 10, 20, 40 К2О, мг/л). Відповідно до показань гальванометра за графіком визначають вміст калію у випробуваних розчинах. Для цього з крапки каліброваної кривої, що відповідає показанням гальванометра, опускають на вісь абсцис перпендикуляр і визначають вміст калію (К2О мг на 1 л або мг на 100 г ґрунту при співвідношенні ґрунт : розчин = 1:10. Якщо співвідношення ґрунт-розчин інше, то отриманий результат множать на величину, що позначає, у скільки разів дане співвідношення менше або більше, ніж 1:10. Наприклад, якщо співвідношення ґрунт : розчин = 1:25, то отриманий результат множать на 2,5, а якщо 1:5, то на 0,5.
Ґрунти за вмістом рухомого калію, що вилучається витяжкою уксуснокислого амонію по Масловій, згруповані в шість класів (табл. 10).
Интересная информация для рыбаков. Ловля карася на озере. Ruboman.Ru
