Бордоська рідина

Діюча речовина бордоської рідини – це основна сірчанокисла сіль міді, яка при наявності вологи руйнується з виділенням іонів міді. Бордоську рідину, та відповідно, і сіль отримують при взаємодії мідного купоросу з гашеним вапном у водному лужному середовищі. Обидва компоненти (купорос та вапно) беруть в однакових кількостях:
4 CuSO4 + 3 Ca(OH)2 CuSO4*3Cu(OH)2+3CaSO4
Готують бордоську рідину безпосередньо перед застосуванням, дотримуючись наступних вимог:
1. концентрацію бордоської рідини розраховують за кількістю мідного купоросу, що пішла на приготування;
2. не розводять водою бордоську рідину до меншої концентрації, оскільки відбувається розшарування суспензії;
3. розчин мідного купоросу готують лише в неметалічних ємностях, ½ частини води від загального об’єму бордоської рідини;
4. змішувати приготовлені розчини необхідно поступово, порціями вливаючи мідний купорос у вапнякове молоко при постійному перемішуванні.
Якість бордоської рідини характеризується стабільністю суспензії, реакцією її середовища, здатністю прилипати та втримуватися на поверхні рослин.
Стабільність суспензії (в %) визначається співвідношенням кількості міді, що міститься в рівних об’ємах бордоської рідини після виготування та через 30 хвилин після відстоювання. При цьому вміст міді в пробах бордоської рідини після її розкладення розчином соляної кислоти встановлюють йодометричним методом, який базується на високій окислювально – відновний здатності іонів йоду.
Прилипання та втримування бордоської рідини (в мг на 1 см2 обробленої площі) визначають шляхом зважування таких предметів, як пластини, скельця та листя, до та після обробки.
Интересная информация для рыбаков. Ловля рыбы окунь в Росии. Ruboman.Ru