Стеблові блішки. Жуки з родини листоїдів. Пошкоджують колосові злаки і кукурудзу. Ши-роко розповсюджені, часто шкодять у степових і лісостепових районах. Жуки невеликі, зелено – бронзові, із стрибальними ногами. Личинки невеликі, червоподібні, білуваті, вкриті бурими цятками. Зимують жуки на узліссях, серед кущів, в ярах, на перелогах. Навесні вони переліта-ють на посіви спершу озимих культур, а потім ярих, і живляться прив’ялими листками злаків.
Хлібні жуки. Належать до родини пластинчатовусих. Найбільш шкідливими з них є жук – кузька і жук – хрестоносець. Вони пошкоджують зернові злаки. Вусики у жуків пластинчато – булавовидні, передня частина головного щитка видовжена і трохи піднята; голова, передньог-руди, черевце і ноги зеленувато – чорного кольору, з металевим полиском; надкрилля червоно – бурі або жовто – бурі, причому на них у жука – кузьки в основній частині є чорна чоти-рикутна пляма, а в жука – хрестоносця є посередині чорний рисунок у вигляді хреста або якоря; довжина жуків 10 – 15 мм. Личинка з трьома парами ніг, дугоподібно зігнута. Хлібні жуки з’являються під час колосіння озимих хлібів і живляться зернами, об’їдаючи їх в молочній і восковій стиглості. Цикл розвитку жуків триває два роки.
| |
