Шкала цукроміра зроблена таким чином, що кожна поділка її відповідає 1% цукру. Але це вірно лише в тому випадку, коли наважку мезги поміщують у колбу ємкістю 100-75 см3 для вилучення цукру. Якщо була взята колба ємніс¬тю 201,5 см3, розчин цукру має іншу концентрацію і відсоток цукру, визначе¬ний при поляризації треба помножити на 2, щоб одержати дійсний вміст цук¬ру у сирому буряку.
Вміст сахарози в технічно сталому буряку коливається в залежності від ґрунтових, кліматичних і агротехнічних умов, а також від сорту в межах 16-22%. Кількість цукру в окремих коренях досягає 24% і більше. Розрахунок ведуть за формулою ( для поляриметричної трубки довжиною 200мм.
а – відлік за шкалою поляриметра;
2 – поправочний коефіцієнт на об’єм розчину, тому що наважка цукру після дигестей доводиться до 200см3, а лекала розрахована на вміст цукру у 100см3;
0,75 – грамів цукру у 100см3 розчину, що відповідають 10 поляриметра;
0,9925 – поправка щодо наявної клітковини у наважці буряка (якщо вона доводилася до 200, а не до 201,5см3);
100 – для вираження результатів аналізу у %;
26 – наважка (г) буряка для аналізу.
При іншій наважці або довжині поляризаційної трубки необхідно у фор¬мулу ввести необхідні зміни.
Оцінка результатів аналізу.
Контрольні запитання:
1. Методика визначення вмісту цукру методом гарячого водного дигерування.
2. Методика визначення вмісту цукру методом холодного водного дигерування.
3. Розрахунок вмісту цукру у відсотках до ваги сирого буряка.
4. Значення аналізу по визначенню вмісту цукру в рослинній продукції.
| |
