Але мінеральні добрива – це технічні продукти хімічного синтезу, дрібно розмелені сирі агрономічні руди і відходи промисловості, в яких поряд з основною речовиною, яка містить діючий елемент, є численні домішки. Вони будуть зависати при якісному розпізнаванні добрив. Наприклад, сульфат амонію містить 98% (NН4)2SО4 і 2% домішок, головним чином у вигляді хлориду амонію NН4Сl. Припустимо, що при розпізнаванні ми взяли приблизно 2 г добрива і розчинили цю кількість в 5 мл дистильованої води. Одержаний розчин містить 20% сульфату амонію і 0,5% домішок (Сl-). При взаємодії розчину з хлористим барієм випадає близько 3,5 г осаду ВаSО4, присутній як домішка іон Сl- при проведенні реакції з АgNО3 утворює всього 0,1 г АgСl, який у цих умовах створює каламуть. Такий незначний осад АgСl у вигляді каламуті свідчить про те, що іон Сl- не є головним компонентом добрива, а присутній як домішки; значний же осад ВаSО4 показує, що іон SО42- є одним з головних компонентів досліджуваного добрива. Сильний запах аміаку при реакції з лугом переконує нас у тому, що таким же головним компонентом добрива є і іон амонію NН4+. Отже, досліджуване добриво – сульфат амонію. При розпізнаванні сульфату амонію виконують два види хімічних реакцій: головні або визначальні (сильний запах аміаку і значний за об’ємом білий осад ВаSО4); побічні, другорядні, обумовлені домішками (каламуть від додавання АgNО3). Для хімічно чистих солей побічних реакцій немає.
| |
