Під вітровою ерозією розуміють захоплення і перенесення частинок поверхневих шарів грунтів потоками вітру, що призводять до руйнування грунтового покриву.
Засолення грунтів і земель являє собою процес накопичення водорозчинних солей, включаючи і накопичення в грунтовому вбирному комплексі іонів натрію і магнію.
Безпосередньо засолення – це надлишкове накопичення водорозчинних солей і можлива зміна реакцій середовища внаслідок зміни їх катіонно-аніонного складу.
Осолонцювання являє собою набуття грунтом спеціфічних властивостей, обумовлених входженням іонів натрію і магнію в грунтовий вбирний комплекс.
Під заболочуванням розуміють зміну водного режиму, що виражається в тривалому перезволоженні, підтопленні і затопленні грунтів і земель.
Для оцінки ступеня деградації грунтів і земель використовуються індикаторні показники, за якими встановлені граничні значення для визначення втрат природно-господарської значущості земель.
| |
