Коли дослідник має відповідну підготовку, сам аналіз відбувається за такою схемою:
1. Визначити елементи, що входять до складу добрива;
а) реакція із лугом;
б) реакція із сірчаною кислотою та мідним дротом;
в) біуретова реакція;
г) реакція із сульфатмолібденовою рідиною;
д) реакція із кобальтинітритом натрію, або, коли отримали позитивний результат, реакція із лугом;
е) реакція із дипікриламінатом магнію та соляною кислотою.
Результати приведених реакцій дозволяють віднести аналізовані добрива до певного класу.
2. Використовуючи порядок визначення добрив усередині класу, легко визначити назву аналізованого добрива, а реакції, проведені для встановлення належності до класу, але які входять до загальної схеми визначення, не повторюють.
Ця схема дозволяє після проведення чотирьох-п’яти реакцій абсолютно точно, а не гіпотетично, відповісти на головне питання, яке є найбільш важким особливо в процесі оволодіння навичками визначення, із добривами якого класу ми зіткнулися.
| |
