Потенційний змив грунту можна розрахувати за методикою професора Г.І. Швебса або за ГОСТ 17.4.4.03-86 “Метод визначення потенційної небезпеки ерозії під впливом дощів”.
Фактичний змив грунту визначається за вказаними методиками з врахуванням фактора агрофону і агротехніки на момент складання проекту.
Проектний змив грунту визначається за вказаними методиками з урахуванням проектного агрофону й комлексу протиерозійних заходів.
Протиерозійні заходи проектують в залежності від перевищення пректного змиву грунту над допустимим з тим, щоб як мінімум зрівняти ці значення.
Допустимі значення змиву грунту – це максимальна кількість змитого грунту з гектара, яке не перевищує темпів грунтоутворюючих процесів на конкретних ділянках.
1. Розрахунок потенціального середньорічного модуля змиву грунту проводиться за наступним рівнянням Г.І. Швебса:
W = КГМ • 10 –3 • Ln • IP •JR • k • e –λp (0,85 – 100m) · Z, де
W – середньорічний модуль змиву грунту в т/га;
КГМ – гідрометеорологічний показник дощового змиву грунту (визначається по карті);
L – довжина схилу в метрах;
n – показник степеня при довжині схилу; (n = 0,5)
І – ухил схилу в проміле;
р – показник степеня при схилі;
JR – показник відносного змивання грунтів;
k – коефіцієнт, який враховує ступінь змитості грунтів;
e –λp (0,85 – 100m) – вплив рослинності (агрофону) на змив грунту;
Z – коефіцієнт, що враховує змив грунту від стоку талих вод.
| |
