Як розпізнати добриво

Уважно оглянути

добриво

, визначити його колір, запах, вологість, за зовнішнім виглядом встановити, кристалічне добриво чи аморфне, і скласти робочу гіпотезу подальших досліджень по кожному конкретному

добриву

.

Пучку добрив (1-2 г) покласти в чисту пробірку і додати 4-5 мл (1/4 об’єму) дистильованої води. Вміст пробірки добре збовтати на протязі однієї-двох хвилин, дати відстоятися і спостерігати розчинність добрива. По характеру розчинності добрив можна визначити їх стан: кристалічні добрива – повністю або частково розчинні у воді, аморфні – не розчинні. До кристалічних добрив належать всі азотні, калійні та комплексні, до аморфних – фосфорні і вапнякові.

За розчинністю (в конкретних умовах) добрива умовно поділяють на добре розчинні (в даному об’ємі води розчиняється все взяте добриво), частково розчинні (розчиняється тільки певна частина добрива), нерозчинні або малорозчинні (після збовтування з водою видимого зменшення об’єму добрива не відбувається). Интересная статья о торгах на бирже форекс в Кировограде. Подробнее на сайте www.proforex.com.ua. Після визначення характеру розчинності проводять подальші операції, користуючись табл.4.

Через дві-три хвилини розчин добрива розлити у чотири чистих пробірки приблизно по 1 мл у кожну. В першій пробірці виконати реакцію з 10%-ним розчином їдкого натру NаОН, яка дозволяє встановити наявність іонів амонію NН₄⁺ (запах аміаку), іонів Са²⁺ (білий осад) та іонів Мg²⁺ (бурий пластівчастий осад).

В другу пробірку додати 10%-ний розчин хлористого барію ВаСl₂: реакція дозволяє встановити наявність іонів SО₄^2- (білий, не розчинний у кислотах осад ВаSО₄) та іонів НРО₄^2- (білий розчинний у кислотах осад ВаНРО₄).

У третій пробірці виконати реакцію з 2%-ним розчином АgNО₃ (не більше двох крапель розчину АgNО₃ і чотири-п’ять крапель розчину добрива). Для того, щоб взяти таку малу кількість розчину, треба в пробірку налити приблизно 1-2 мл розчину добрива, швидко перевернути пробірку догори дном і знову повернути її в попереднє положення, не дозволяючи рідині повністю витікти з пробірки; на дні пробірки залишиться приблизно чотири-п’ять крапель розчину – як раз така кількість, яка потрібна для проведення реакції з азотнокислим сріблом. Після проведення реакції розчин з пробірки вилити в спеціальний посуд (срібло – дорогоцінний метал, і розчини, які його містять, потрібно збирати для регенерації срібла). Білий сірчистий осад свідчить про присутність в добриві іонів Сl^-, жовтий осад – про присутність іонів НРО4^2-, Н₂РО₄^-.

Розчин в четвертій пробірці потрібен для спеціальних або додаткових реакцій (наприклад, реакції з сульфат-молібденовим розчином, кобальтінітритом натрію, проби на кислотність, біуретову реакцію та ін.).